Тема. Геоекологічна ситуація в Україні.

Мета. систематизувати знання про основні забруднювачі навколишнього середовища; з'ясувати поняття «геоекологічна ситуація»,  сформувати уявлення про сучасну геоекологічну ситуацію в Україні;  ознайомитись  з картою геоекологічної ситуації в Україні та навчитись її аналізувати.

Обладнання. Карти «Забруднення атмосферного повітря», «Загальне забруднення навколишнього середовища».

Тип уроку. Засвоєння нових знань та вмінь.

Хід роботи

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності

Вчитель. Ми живемо  в антропогенному навколишньому середовищі і щодня спостерігаємо які зміни відбуваються з природою в нашому селі, в обласному центрі, в Україні. Тому давайте згадаємо  і запишемо на дошці  ті негативні явища, які відбуваються в навколишньому середовищі. (на виконання роботи дається 1 хвилина, після чого учні зачитують свої відповіді)

Очікувані відповіді учнів. (Викид сміття (побутові відходи), радіоактивні відходи (аварія на ЧАЕС), вирубка лісів, викиди шкідливих речовин від заводів та фабрик у повітря, воду, вихлопні газі автомобілів, забруднення ґрунтів (неправильна перепашка, внесення добрив і гербіцидів).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. (перегляд відео)

      Отже, планета  Земля – наш дім .  У відео ми побачили, як людина негативно впливає на оточуюче середовище. Земля   благає про порятунок. Давайте, спираючись на попередньо набуті знання, на власний досвід, спробуємо сьогодні на уроці визначити ступінь негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище, а також розробити заходи, які б покращили стан природи. (оголошення мети уроку)

А епіграфом до сьогоднішнього уроку будуть слова першого президента академії наук України

 « Ми не успадкували Землю у наших батьків. Ми взяли її в борг у наших дітей».
В.І.Вернадський

? Як ви розумієте ці слова.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя за планом. Під час розповіді вчителя учні записують визначення головних термінів,  види забруднення в зошит, доповнюючи свої відповіді, які вони давали на початку уроку.

Забруднення атмосфери

Найбільш гостро постають  екологічні проблеми у високоурбанізованих районах з розвинутою важкою промисловістю, де негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище стає значним. Основними джерелами забруднення є промислові підприємства, транспорт, ТЕС.  Серед промислових об’єктів найбільшими забруднювачами  є підприємства теплоенергетики -  26%,  автотранспорт  - 23 %.  Металургійна промисловість, що включає чорну і кольорову металургію, коксове та прокатне виробництво, є однією з найбільш забруднюючих галузей промисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 33 % загальної кількості забруднюючих речовин. Підприємства нафтохімічного комплексу характеризуються викидами в атмосферу вуглеводнів, сірчаної кислоти, сірковуглецю, ртуті, фтористих та інших видів сполук. Хімічна промисловість утворює у великих обсягах відходи, більшість з яких є токсичні. Перелічені підприємства вважаються об’єктами підвищенного екологічного ризику. Вони є потенційними джерелами забруднення довкілля, що може статися у разі порушення технологічних режимів роботи устаткування чи аварійної ситуації.  Деякі об’єкти забруднюють довкілля і за нормальних умов роботи, що зумовлено існуючими технологічними процесами. Наприклад, при роботі ТЕС паливо що згорає утворює оксид сірки та оксид натрію, які при взаємодії з водною парою  повітря і киснем  утворюють сірчану та азотну кислоту. При потраплянні на поверхню  вона негативно впливає на (розповідь за малюнком)

Забруднення гідросфери -  відбувається внаслідок діяльності  підприємств промисловості і  сільського господарства;  стічними   водами, автотранспортом, нафтою внаслідок транспортування; відбувається також  бактеріальне і біологічне забруднення.  Особливе занепокоєння визиває забруднення річок України, адже вони є головним джерелом постачання прісної води для населення. Аналізуючи  ситуацію вчені з’ясували, що малі річки України забруднені більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їхньою малою водністю, але й  недостатньою охороною. Найбільш забруднені Південний Буг, річки Донецької і Луганської областей, Чорноморського узбережжя півдня України. Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн тонн солей і значна частина стоків від тваринницьких комплексів. Майже половина мінеральних добрив і отрутохімікатів змивається з полів у ріки. Рівень очищення води надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди навіть при біологічному очищенні вилучають лише 10— 40 %   неорганічних речовин (40 %  азоту, ЗО %   фосфору, 20 % калію) і практично не вилучають солі важких металів. Деградація, висихання малих річок невідворотно призведе до деградації великих рік, тому проблема їхнього збереження й оздоровлення є однією з найгостріших для нашої  держави.

Скидання відпрацьованих забруднених вод у водойми призводить до погіршення якості води. Промислові підприємства скидають стічні води прямо в ріки. Стоки з полів також надходять у ріки й озера. Забруднюються і підземні води найважливіший резервуар прісних вод. Забруднення прісних вод і земель бумерангом знову повертається до людини в продуктах харчування і питний воді. Для того, щоб води зберегли свою здатність самоочищатися, необхідно не менш як десятикратне розведення стоків чистою водою. Забруднена вода не тільки не придатна для використання, але й завдає непоправної шкоди природному середовищу. Ще кілька десятиліть назад забруднені води представляли собою острова у відносно чистому природному середовищі. Зараз картина змінилася, утворилися суцільні масиви забруднених територій.

Запаси прісної води потенційно великі. Однак у будь-якому районі світу вони можуть виснажитися через нераціональне чи водокористування забруднення. Число таких місць росте, охоплюючи цілі географічні райони. Потреба у воді не задовольняється в 20% міського і 75% сільського населення світу. Обсяг споживаної води залежать від регіону і рівня життя і складає від 3 до 700 л у добу на одну людину. Обмежені і навіть убогі в багатьох країнах запаси прісних вод значно скорочуються через забруднення.

•      Особливо актуальною проблемою України є охорона водних ресурсів. У розрахунку на одного жителя припадає 1000 м3 води місцевого стоку на рік, але забезпечення неоднакове в різних частинах країни.

•      Забезпечення населення і промисловості прісною водою здійснюється в основному завдяки забору води з річок, яких близько 73  тисячі.

Забруднення ґрунтів  

Матеріали: велике яблуко, ніж, тарілка.

Вчитель: 1. Уявіть, що яблуко – це Земля. Поділіть яблуко на чотири частини. Три чверті яблука – Світовий океан, відкладіть їх.    2.Одна чверть – це суходіл. Розріжте її навпіл. Одна половина – це території, що мало придатні до життя людей: полярні області, пустелі болота, високі та скелясті гори. Відкладіть і цю половинку.  3. 1/8 – територія, на якій живуть люди (не обов′язково вирощують продукти харчування). 4. Розріжте 1/8 яблука ще на чотири частини. Три частини – скелясті або вологі, холодні, не придатні для сільського господарства. Це землі, де розташовані міста, села, заводи тощо, тому, там не вирощують продукти харчування.  5. Що ж залишається? – 1/32. Обережно зніміть шкірку з частини яблука. Вона символізує тоненький шар земної кори, котрий дає усьому людству їжу. Його середня товщина менш ніж 2 метри. Він забезпечує обмежену кількість продуктів харчування і який людина дуже сильно забруднює своєю діяльністю. Отож, давайте будемо берегти природу. Це наше майбутнє і майбутнє наших нащадків

Деградація грунтів. Ґрунт — найважливіший ресурс людства. Не буде ґрунту, придатного для одержання продуктів харчування, всі інші людські цінності втратять своє значення. Непродумані методи інтенсифікації сільського господарства ведуть до забруднення земель та порушення екологічної рівноваги в природі. З великого переліку хімічних речовин, що забруднюють сільськогосподарські угіддя, особливо небезпечними токсикантами є арсен, кадмій, ртуть, свинець, цинк, селен, фтор, нітрати та інші сполуки та елементи, що мають мутагенні, канцерогенні та ембріотоксичні властивості. В ґрунті можуть накопичуватися радіоактивні речовини. Забруднювачами також є отрути, патогенні мікроорганізми, інвазії глистів, що потрапляють до ґрунту з господарсько-побутовими стоками. Локальне забруднення ґрунтів можливе при проведенні геологорозвідувальних робіт, коли забруднювачами є нафта, нафтопродукти, газові викиди. Істотне джерело забруднення ґрунтів — хімічні засоби захисту рослин, меліоранти і мінеральні добрива, що містять важкі метали та інші токсичні речовини. Найнебезпечнішими для ґрунтового покриву є стічні води хімічної промисловості, що містять цинк, хром, ртутні сполуки, свинець, фтор, формальдегіди, метанол, бутан, меланін та інші речовини. Стоки коксохімічних заводів містять феноли, роданіди, різні масла. Для шахтних і кар'єрних вод характерний високий вміст суспендованих речовин та мікроелементів. Стоки підприємств харчової промисловості містять біогенні речовини. Міські стоки, а також стічні води тваринницьких комплексів і птахофабрик нерідко забруднені яйцями гельмінтів, кишковою паличкою та іншими збудниками інфекційних захворювань . Боротьба із забрудненнями ґрунтів як дуже важлива проблема сьогодення вирішується в Україні двома шляхами. Перший з них — попереджувальні (профілактичні) заходи, які не допускають надходження токсикантів у ґрунт, другий — очищення ґрунту від тих токсичних речовин, що вже потрапили до нього.

Негативний вплив на здоров’я людини

 На сьогодні стан здоров'я населення України
можна характеризувати як незадовільний. Розрив між Україною і країнами
Європейського співтовариства щодо середньої тривалості життя складає
близько семи років і продовжує збільшуватися. Слід зазначити, що
територія України є досить забрудненою. Яскравим прикладом є дані Центру
нагляду за станом довкілля: щорічно на кожного мешканця України припадає більше 200 кг забруднювачів атмосферного повітря, а в деяких регіонах,наприклад Придніпровському, ця цифра дорівнює 500 кг і більше. Крім того, значна частина населення країни вживає неякісну питну воду. Різке погіршення екоситуації разом із соціально-економічними чинниками, низьким рівнем медичного забезпечення зумовили зростання загальної захворюваності на 21,5 %, онкологічних захворювань — на 25,8, гіпертонії на 85, психічних розладів — на 30, алергічних захворювань — на 85 % (бронхіальна астма), виразки шлунка, цукрового діабету — на 45 %. За останні роки збільшилися захворювання крові та кровотворних органів, сечостатевої системи, органів дихання, підвищилась кількість випадків захворюваності на інфекційні хвороби, туберкульоз та ін.

За середньою тривалістю життя Україна посідає 52-те місце у світі. Середня тривалість життя українців знижується , тому що вони живуть у забрудненому оточуючому середовищі. П'ють погану воду, дихають забрудненим повітрям, вживають шкідливу їжу, що призводить до скорочення тривалості життя.   Для порівняння: в Україні середня тривалість життя – 65 років, у  Польщі  – 75, у Швеції  – 80 , а в Японії – 85.

Негативний техногенний вплив на природне середовище зумовлений відсутністю геоекологічноі політики в розвитку промисловості й сільського господарства, різних видів будівництва, застарілими, неекологічними технологіями природокористування, недосконалою галузевою структурою і деформованою територіальною організацією промисловості. Наслідком цього є надмірна концентрація промисловості в Донбасі та Придніпров'ї, забрудненість природного середовища цих регіонів.

V. Закріплення нових знання та умінь

 Практичне завдання.

Завдання:

ü Покажіть на карті території максимального забруднення, умовно чисті. Поясніть причини такого становища.

ü З’ясуйте ступінь забруднення території однієї з областей України (за вибором). Висловіть думки з приводу причин такого стану.

ü  На основі виконаної роботи зробіть висновок про загальний стан навколишнього середовища території України.

ü Де зосередженні райони екологічної катастрофи. Які причини такого ступеня забрудненості областей України?

Прийом «Логічний ланцюжок»

Прийом проблемне питання: «Що треба зробити щоб вирішити екологічні проблеми?»

Ø Використання нових, досконаліших, технологій на підприємствах, небезпечних для довкілля.

Ø Комплексна переробка сировини (металургійних шлаків, відходів
спаленого вугілля тощо), утилізація відходів. 

Ø Удосконалення державного законодавства щодо відповідальності підприємств і приватних осіб за заподіяння шкоди будь-якій частині природного середовища. 

Ø Використання наукових принципів еколого-ландшафтного землеробства.

Ø Сприяння тим підприємствам, які дбають не тільки про свій економічний  стан, а й про охорону природи.

Ø Проведення акції «Зробимо своє  село чистим!»

Ø Встановлення додаткових фільтрів  та очисних споруд.

VІ. Підсумок уроку.