Опис досвіду роботи на тему:
«Розвиток
творчого потенціалу учнів шляхом формування дослідницьких компетенцій »
Автор досвіду: Гут Ліра Петрівна
Вчитель географії
КЗ «Преславська БЗОШ І – ІІІ
ступенів»
Приморської
районної ради
Запорізької області
спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
стаж роботи 29 років
Адреса досвіду:
КЗ «Преславська БЗОШ І – ІІІ
ступенів»
с.
Преслав, вул. Варбанського, 56-д
Приморського району
Запорізької
області, 72145
Контакти: (06137) 76132,
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність
досвіду. Творча особистість, спроможна
створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки
розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуації. Одним із
найбільш продуктивних шляхів формування творчої особистості є оволодіння учнями
дослідницькими компетенціями. Сьогоднішній учень, який успішно оволодів
необхідними навичками і вміннями дослідницької діяльності, в майбутньому –
професійний дослідник, здатний забезпечувати прискорення науково – технічного
прогресу.
Тому дослідження даної теми є актуальним. Підтвердженням
цього є нова редакція Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти (від 23.11. 2011р. №1392 і затверджені наказом Міністерства освіти і
науки України № 664 від 06.06.2012 року зі
змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.
Завдання вчителя сьогодні – відібрати з
методичних надбань все прогресивне і змінити навчальний процес так, щоб
забезпечити його дослідницький, пошуковий характер.
Теоретичним обґрунтуванням досвіду є ідеї розвитку творчих здібностей особистості,
які знайшли відображення в працях
А.С.Макаренка, С.Т.Швацького, І.Я.Лернера. У них розглянуті важливі умови
ефективності організації цього процесу, філософські та соціологічні аспекти
розвитку творчої активності. Здібності
творчої особистості вивчались Л. Ви-готським, В. Дружиніним, В. Кліменком. Обґрунтуванням є концептуальні засади компетентністно
- орієнтованого підходу, дослідження вітчизняних учених: М. Скаткіна, К.Баханова, О.Білоусько,
Г.Бондаренка, О.Вагіна, Якиманської, М.Ігнатенка, Б.Могильницького, С.
Подмазіна, В.Семещук, М.Шеремет тощо. Теоретичний аналіз даної проблеми свідчить, що
в останні роки більш помітними стали спроби
віднайти шляхи формування творчого потенціалу дитини, через
науково-дослідницьку діяльність.
Метою дослідження є обґрунтування одного із шляхів розвитку
творчого потенціалу учня у процесі виконання науково-дослідних робіт у період
навчання у школі.
Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в удосконалені освіти учнів, пошуку сучасних засобів навчання
та виховання дітей спрямованих на самопізнання, самовираження особистості,
розвиток творчих здібностей застосовуючи
дослідницький підхід у
навчанні. Використання дослідницької технології забезпечує вирішення таких
завдань:
ü використання
дослідницьких методів у вивченні учнями навчальних предметів;
ü застосування
досліджень під час ознайомлення школярів з окремими фактами, явищами,
процесами;
ü допомога
учням у засвоєнні дослідницьких засобів, формування їхніх дослідницьких умінь і
навичок;
ü прищеплення
учням інтересу до навчальних і наукових досліджень;
ü формування
у школярів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання;
ü розвиток
дослідницької складової у світогляді учнів;
ü формування
у школярів уявлень про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;
ü забезпечення
творчих спроможностей учнів на основі формування їхнього дослідницького
досвіду;
ü вивчення
й аналіз індивідуальних особливостей формування дослідницького досвіду учнів,
його впливів на інтелектуальний розвиток і виховання.
Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності
учня. Формування дослідницьких компетенцій у школярів – процес складний і довготривалий. Навчально-дослідницьку роботу поділяю на два напрямки:
Ø навчально-дослідницька
діяльність учнів на уроках, основними організаційними формами якої є проблемні
уроки, навчальні семінари, практичні заняття;
Ø позаурочна
дослідницька діяльність учнів, основними організаційними формами якої є реферативна
робота, науково-дослідницькі роботи в
системі МАН, робота в рамках Всеукраїнських
історико – географічних та краєзнавчих експедицій, участь у Всеукраїнській грі
«Геліантус», МАН –юніор.
Під час проведення уроків застосовую:
індивідуальні домашні завдання, що містять у своїй основі
навчально-дослідницькі задачі; введення до змісту уроку проблемних питань
науково-дослідницьких проблем; використання інтерактивних технологій під час
навчально-виховного процесу. Набуті науково-дослідницькі компетенції роботи з
науковою літературою, організації спостереження, дослідження, моніторингу,
моделювання, публічної презентації, формування власної думки, висунення
гіпотез, заперечення або їх підтвердження успішно використовуються учнями в
навчальній діяльності і сприяють їх професійному становленню в майбутньому.
Сформовані науково – дослідницькі компетенції дають можливість учням виявляти й
доводити закономірні зв’язки і відношення теоретично аналізованих та
експериментально спостережуваних фактів, явищ, процесів, самостійно
застосовувати прийоми наукових методів пізнання. Як результат – учні активно
оволодівають знаннями, розвивають свої дослідницькі вміння і здібності,
формується предметна компетентність.
Як правило, навчально-дослідницька діяльність розгортається у такій
послідовності: ознайомлення з літературою; вивчення проблеми; постановка
(формулювання) проблеми; з'ясування незрозумілих питань; формулювання гіпотез;
планування навчальних дій; збирання даних (фактів, спостережень, статистичних
та інформаційних даних, доказів); аналіз
і синтез зібраних даних; підготовка до
написання повідомлень; виступи з підготовленими повідомленнями; переосмислення
результатів під час відповідей на запитання; перевірка гіпотез; побудова нових
повідомлень; побудова висновків і узагальнень.
У сьомих – дев’ятих класах особливу увагу приділяю формуванню таких компетенцій, як уміння
самостійно проводити досліди, експерименти, працювати з джерелами інформації,
брати участь у проектах.
У профільній школі звертаю увагу на
формування в учнів компетенцій самостійно проводити моніторинг явищ, здійснювати самостійний
пошук та аналіз географічної інформації,
брати участь у створенні та реалізації дослідницьких проектів.
Позаурочна дослідницька діяльність учнів організована через роботу
краєзнавчого гуртка і організацію наукового товариства, яке дає змогу учням
оволодіти компетенціями наукової організації праці, роботи з науковою
літературою, Інтернет – ресурсами і стати дійсними членами МАН, брати активну
участь в олімпіадах, конкурсах учнівських науково-дослідницьких робіт, турнірах.
Працюючи над дослідженнями в системі МАН, учні знайомляться із такими категоріями як об’єкт та предмет дослідження,
актуальність та новизна досліджувальної теми.
Мала академія наук України створює умови для розвитку інтелектуального,
духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення учня, сприяє
нарощуванню наукового потенціалу країни.
Результативність інноваційної діяльності
У шкільні роки проявляють свої здібності 3 – 5% обдарованих дітей.
Щорічно учні
школи беруть участь в районних та обласних олімпіадах і конкурсах, захистах
науково – дослідницьких робіт Малої Академії наук, посідаючи призові місця. У
школі створено наукове товариство яке
об’єднує учнів, що займаються науково – дослідницькою роботою. Учні
організовують проведення щорічних
науково – практичних конференцій, на яких учасники звітують про свої
досягнення, знайомлять учнів з дослідницькими роботами. У школі започатковано проведення уроків-досліджень на основі учнівських проектів та науково-дослідницьких робіт написаних у
системі МАН.
Зафіксована
позитивна динаміка розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення історії та
географії, і як наслідок, якість знань з предмету підвищилась з 56%
до 81 % .
Під керівництвом автора досвіду юні дослідники
стали переможцями обласного етапу
конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт
МАН :
2014 р. – ІІ місце. « Залежність зміни
чисельності населення с.Преслав від рівня соціально-економічного розвитку»;
2015 р. – ІІ місце «Вплив
статево-вікової структури населення
на динаміку чисельності населення с.Преслав»
2017 р. – ІІ місце
««Соціально-економічний моніторинг рівня життя населення с.Преслав»
2018 р. - ІІІ
місце «Вплив міграційних процесів на чисельність населення с. Преслав»
За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.
Висновки і рекомендації
Використання науково-дослідницької роботи у
навчальній та позашкільній роботі сприяє вивченню історичного краєзнавства та географії, створює
умови для розвитку творчої особистості школярів. У процесі позакласної
діяльності учні самостійно з інтересом здобувають знання з різних джерел;
навчаються використовувати одержані знання для розв'язання пізнавальних та
практичних завдань; набувають комунікативних вмінь, працюючи в проектних
групах; розвивають дослідницькі вміння (виявляти проблеми, збирати інформацію,
аналізувати, будувати гіпотези, узагальнювати отримані результати); розвивають
системне мислення. Матеріали дослідження використовують при вивченні спецкурсу
«Рідний край».
Рекомендації
щодо впровадження досвіду в педагогічну практику
Досвід може бути
використано вчителями географії, історії, керівниками краєзнавчих
гуртків тощо.
Нагороди:
1. Грамота департаменту освіти і науки Запорізької
облдержадміністрації
(наказ № 0131 від
03.03.2015)
2.
Почесна грамота департаменту освіти і науки Запорізької
облдержадміністрації
(наказ № 0424
від 21.08.2015)
3.
Почесна грамота Приморської РДА та
Приморської РР (2014 р)
4.
Лауреат премії глави Приморської РДА
(2017 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар